Якщо подивитись Вікіпедію, то побачимо
Bitcoin, або Біткоїн — електронна валюта,
концепт якої був озвучений 2008 року Сатоші Накамото, і представлений
ним 2009 року, базується на самоопублікованому документі Сатосі Накамото[4]. Повна капіталізація ринку біткоїнів наразі становить 7 865 298 695 USD (5 742 527 794 EUR)[5]. Середня ціна одного біткоїна на 6 серпня 2016 року — 13755 ₴ або 573,94 $[6]. 2 вересня 2017 року криптовалюта встановила рекорд — $5012 .[7][8]
Bitcoin не має централізованого управління та емітентів. Транзакції із цифровим підписом між двома вузлами передаються до всіх вузлів мережі peer-to-peer,
а самі дані про переміщення коштів зберігаються у розподіленій базі
даних. Для запобігання можливості трати чужих грошей або використання
своїх коштів двічі використовуються криптографічні методи.
Позначення
Для скорочення замість слова «Bitcoin» часто пишуть абревіатуру
латинськими буквами BTC. Такий запис схожий на коди валют, однак
подібний код міжнародним стандартом
ISO 4217 поки не присвоєно. 7 жовтня 2014 року Bitcoin Foundation
опублікувала плани домогтися стандартизації коду для біткоїнів. Запис
BTC суперечить прийнятій в стандарті системі — іменувати «глобальні
товари» починаючи з X (наприклад, золото має код XAU). Як кандидата
розглядають варіант XBT[9].
При вказівці BTC або XBT мається на увазі розрахункова одиниця, а не
мережа, набір алгоритмів або будь-яка інша річ, що належить до них. Знак
біткоїнів затверджений для включення в планований стандарт юнікоду версії 9.0, йому присвоєно номер U + 20BF[10]. Іноді застосовують символ ฿ — знак тайського бата, але він сумісний не із усіма кодуваннями і шрифтами. URI-схема «bitcoin:» офіційно включена в специфікації WHATWG для HTML5[11][12]. Біткоїн також планується додати в список валют в Microsoft Excel 2016[13][14].
Історія розвитку
Ще задовго до впровадження ВТС, 1983 року Девід Чаум і Стефан Брендс запропонували перші протоколи «електронної готівки»[15].
У травні 1997 року Адам Бак для протидії надсиланню спаму і DoS-атакам
запропонував Hashcash, засновану на системі доказів виконання роботи.
Згодом подібна система в інший реалізації стала частиною процедури
створення нових блоків у біткоїн-базі.
Ідеї криптовалюти «b-money» описав 1998 року Вей Дай в розісланні шифропанків[16]. Незалежно від нього, приблизно в той же час аналогічні ідеї запропонував Нік Сабо для «bit-gold»[17].
Нік Сабо також запропонував модель ринкового механізму, заснованого на
управлінні інфляцією, і досліджував деякі аспекти виявлення надійної
інформації у ненадійній децентралізованій системі.
Пізніше Хел Фінні реалізував зв'язку ланцюжків хеш-блоків для системи
Hashcash на базі чипу для шифрування IBM в рамках специфікації TPM. У
2008 році людиною або групою людей під псевдонімом[18]
Сатоші Накамото був опублікований файл з описом протоколу і принципу
роботи платіжної системи у вигляді тимчасової мережі. За словами Сатоші,
розробка почалася у 2007 році. У 2009 році він закінчив розробку
протоколу і опублікував код програми-клієнта. Мережа «біткоїнів» була
запущена. За повідомленнями ЗМІ, Сатоші Накамото — псевдонім
австралійського підприємця і фахівця з шифрування Крега Стівена Райта[19][20], хоча це всього лише одна з численних версій.
Подальшу розробку організовує і координує співтовариство розробників[21],
при цьому будь-які значні зміни у протоколі повинні бути прийняті
більшістю власників майнінгових пулів. Перший обмін біткоїнів на
реальний товар стався у травні 2010 року — американець Ласло Ханеч за 10
000 біткоїнів отримав дві піци[22][23].
