Показ дописів із міткою Психология. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Психология. Показати всі дописи

четвер, 31 травня 2018 р.

Функціональне мислення: що це таке, навіщо потрібне, як розвивати

Перепост з сайту http://informaciaforall.blogspot.com

Навіщо знати функцію предмета?

Розглянемо предмет під іншим кутом зору. Системне мислення дає змогу нам розібратися в структурі предмета, взаємозв’язку його складових, але не дає відповідь на запитання: «Навіщо нам цей предмет потрібний?» А саме відповідь на це запитання визначає функцію предмета.
Чому так важливо знати функцію предмета? Тому що кожен предмет нам потрібен лише для виконання певних функцій. Якщо предмет необхідну функцію з якихось причин виконати не може, то він нам не потрібний. Отже, нам потрібні не предмети, а функції, які вони виконують. І купляємо ми не товари, а здібність товарів задовольняти якусь нашу потребу, виконувати для нас якусь функцію.

Функціональне мислення — розуміння того, що усі предмети люди роблять не для того, щоб просто їх мати, а для того, щоб вони допомогли людині задовольняти її потреби.

Уявіть собі казкову скатерть-самобранку: вона за нашими бажаннями сама продукти купляє, сама страви готує, сама на стіл накриває. Нам лишається тільки бажати і їсти. Якщо скатерть-самобранка у нас є, нам не потрібні магазини, кастрюлі, сковородки, плити тощо і, взагалі не потрібна кухня і ще багато чого. Чому? Тому що їх функції виконуватиме скатерть-самобранка, а більше не для чого ці предмети нам не потрібні.


Якщо людина володіє навичками функціонального мислення, вона швидко виділяє найголовніше в предметі — його функцію — і може відповісти на запитання: «Навіщо нам потрібний цей предмет?» і «Що має робити цей предмет?». Тобто функція — це дія, яку предмет має виконувати якомога краще. Наприклад, праска — гладить одежу, парасолька — щоб дощ нас не намочив, кастрюля — щоб варити їжу, мило — допомагає швидше позбавитися бруду, рушник — витирає, вода — змиває бруд.
Далі - за посиланням http://informaciaforall.blogspot.com

понеділок, 7 травня 2018 р.

5 вправ, що допоможуть учням заспокоїтись

Прості вправи, які допоможуть покращити самоконтроль, навчать справлятися з тривогою, сприятимуть концентрації та розумовій діяльності учнів.
Коли дитина пережила сильний стрес (іспити, розлучення батьків, смерть когось із близьких і список можна продовжувати безкінечно), її досвіду замало для відновлення контролю над собою, думками та здатністю навчатися. Вправи, про які ми сьогодні поговоримо, допоможуть учням навчитися контролювати емоції. Загалом, ці методики будуть корисними всім дітям, яким потрібно швидко налаштуватись на навчання та розвинути навички самоконтролю, нейтралізації тривожного стану.

Дихання та рухи

Навчайте дітей правильно дихати та спонукайте рухатись, адже це допоможе краще зрозуміти своє тіло. Мова йде про дихальні та фізичні вправи, що сприятимуть швидкій нормалізації стану нервової системи. Не забувайте, чим більше вони тренуються, тим легше їм буде звертатися до цих ресурсів під час дискомфортних ситуацій.
Найпростіша вправа – глибоке дихання животом. Під час виконання цієї вправи учні стоять прямо, ноги на ширині плечей, очі закриті. Задайте їм ритм рівного глибокого дихання. М’язовий релакс – допомагає дітям відчути своє тіло. Її суть полягає у зумисному напруженні м’язів тіла у чергуванні з розслабленням з голови до ніг.
Вправи для швидкого розслаблення
Діти можуть сидіти на стільцях, кожен пункт можна виконати декілька разів. Нагадуйте про рівномірне дихання:
1. Сядьте на стілець рівно, не перехрещуючи ноги. Якщо хочете, можете закрити очі. Порухайте пальцями ніг, стисніть їх сильно та повільно розслабте.
2. Піднімаємось вище до литок. Тримайтесь за стілець, відірвіть п’яточки від підлоги та напружте ікри. Поволі, а далі розслабте ноги.
3. Напружте прес, а потім розслабте живіт.
4. Відведіть плечі назад, напружте спину. Розслабтесь.
5. Стисніть пальці у кулак сильно-сильно, наче схопили щось. Відпустіть. Стисніть руки у кулак та притисніть до себе. Плечі підтягніть до рук та розслабтесь.
6. Потрясіть руками, відчуте легку напругу у м’язах.

Пошук кольорів

Роздрукуйте матеріал, запропонований для скачування. Роздайте кожному учню свій екземпляр. Вони мають знайти у просторі, що їх оточує, предмети зазначених кольорів та записати їх. Головна умова – все виконується у повній тиші. Заготовка для виконання вправи знаходиться у бібліотеці.

Детальніше за посиланням з https://naurok.com.ua/post/5-vprav-scho-dopomozhut-uchnyam-zaspoko-tis

понеділок, 29 травня 2017 р.

Ай друг или Ай враг?

Многие мамы волнуются, что дети слишком увлекаются гаджетами. И действительно, современное поколение очень быстро и легко осваивает технику, а при частом использовании дети могут так погружаться в «виртуальный» мир, что перестают интересоваться ролевыми, настольными играми и чтением. Почему это происходит, стоит ли давать ребенку в руки планшет и приносят ли гаджеты пользу или только вред? 
Ай друг или Ай враг?
Ответы специалистов http://www.pravmir.ru/ay-drug-ili-ay-vrag/

четвер, 15 вересня 2016 р.

Вопросы на уроках важнее ответов

Пожалуй, со времён Сократа учителя используют вопросы как мощный педагогический инструмент. И этот инструмент должен помогать идти вперёд, а не топтаться на месте.
 «Я не знаю»
Начнём с того, что это нормально — не знать ответ на вопрос.
В школе фраза ученика «Я не знаю» обычно трактуется как «Я забыл информацию, которую вообще-то должен был помнить». Учитель как будто шепчет: «Я знаю ответ, и ты тоже должен его знать. Ответь на мой вопрос, и это будет означать, что ты знаешь». Такое восприятие вопроса расставляет акценты так, что в центре внимания оказывается знание, данное ученику кем-то свыше, например, учителем или родителем. Но на самом деле сила любого вопроса в том, что он наконец-то возвращает ученику инициативу в деле «добычи знаний».
 
Вопросы помогают выйти за пределы содержания и смыслов, в которых мы привыкли «вариться». А фраза «Я не знаю», в таком случае, это не просто начало поисков «правильного» ответа. С неё начинается сложный процесс соотнесения собственных знаний со Вселенной. И ответ нужно искать не где-то там, что «мы уже проходили», а здесь и сейчас, где ты есть.

Хорошие и плохие вопросы

Что делает вопрос плохим? Это зависит от того, что вы ожидаете. Получить стройный правильный ответ? Подстегнуть отвечающего к пересмотру позиции? Сделать так, чтобы кто-то обернулся назад и обратил внимание на то, что он уже знает, а что упустил? Углубиться в тему?
Всё это имеет смысл, и всё это можно сделать с помощью хороших вопросов.
А что же делает плохой вопрос? Он сбивает с толку и «замораживает» процесс мышления и познания, заставляя топтаться на месте.
Это не значит, что хорошие вопросы не должны быть трудными и не должны ставить перед отвечающими препятствия. Но ученик, преодолевающий препятствия, и запутанный ученик — это разные вещи.
Далее тут https://newtonew.com/discussions/questions-important-answers
 

вівторок, 23 серпня 2016 р.

Критическое мышление: базовые принципы и приёмы

Способы обращения с информацией, которые помогут правильно оценить чужие утверждения и аргументированно отстаивать свою позицию.

Чтобы осмысленно действовать и о чём-либо рассуждать, собственным опытом не ограничиться. Аргумент «так делали всегда» стремительно вышел из моды с распространением всеобщей грамотности и массовой печати, поэтому тоже не работает так хорошо, как прежде. Сегодня наши поступки во многом определяются тем, что мы где-то услышали или прочитали.
Но даже эксперты то и дело ошибаются, не говоря уже о том, что всегда найдётся много желающих воспользоваться нашей доверчивостью: от предприимчивых торговцев исцеляющими браслетами и уникальными лечебными методиками до недобросовестных политиков, нуждающихся в общественной поддержке. Поэтому каждый из нас в меру своих сил пытается фильтровать окружающую информацию, отделать истинное от ложного и неточного.

Золотое правило журналистики — «сначала упрости, потом преувеличь». Согласно одной байке, в 50-е годы это правило выдал своим сотрудникам главный редактор The Economist. Сегодня оно применяется как никогда широко, и пользуются им далеко не только журналисты.


пʼятницю, 8 квітня 2016 р.

Тем, кто интересуется психологией управления группами

В сети встречается интересная литература "для тренеров" - т.е. для людей, работающих с большим количеством людей. Мы, учителя, как раз и являемся такими тренерами для наших классов.
На просторах Интернет есть много источников психологической литературы, и мне попался еще один: Литература для тренеров: Проведение тренингов (скачать бесплатно книги для бизнес-тренера)
Здесь собраны бесплатные электронные книги по проведению групповых работ, игры на сплочение группы (создание команды) и др.
Мне кажется, что такая современная литература по психологии будет в помощь думающему учителю. 
Сплоченных и дружных Вам классов, дорогие коллеги!

суботу, 2 квітня 2016 р.

Советы психолога

Не секрет, что современные дети, а часто и взрослые не умеют снять психическое напряжение дня  и это может перерасти во что-то нехорошее.
Вот н а эту тему нашла в сети интересную статью "Методы саморегуляции и снятия психического напряжения у детей".
Особенно понравилось функциональное упражнение "Чайничек с крышечкой" для развития концентрации внимания и двигательного контроля, а также эльминации импульсивности.
Мне кажется, что эти упражнения будут очень востребованы педагогами и родителями, в чьем ближайшем окружении есть дети до 10 лет.
МЕТОДЫ САМОРЕГУЛЯЦИИ И СНЯТИЯ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО НАПРЯЖЕНИЯ У ДЕТЕЙИсточник: https://psy-practice.com/publications/vzroslye-i-deti/metody-samoregulyatsii-i-snyatiya-psikhoemotsionalnogo-napryazheniya-u-detey/ При копировании материалов, ссылка на источник обязательна © psy-practice.com
МЕТОДЫ САМОРЕГУЛЯЦИИ И СНЯТИЯ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО НАПРЯЖЕНИЯ У ДЕТЕЙИсточник: https://psy-practice.com/publications/vzroslye-i-deti/metody-samoregulyatsii-i-snyatiya-psikhoemotsionalnogo-napryazheniya-u-detey/ При копировании материалов, ссылка на источник обязательна © psy-practice.com
МЕТОДЫ САМОРЕГУЛЯЦИИ И СНЯТИЯ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО НАПРЯЖЕНИЯ У ДЕТЕЙИсточник: https://psy-practice.com/publications/vzroslye-i-deti/metody-samoregulyatsii-i-snyatiya-psikhoemotsionalnogo-napryazheniya-u-detey/ При копировании материалов, ссылка на источник обязательна © psy-practice.com
МЕТОДЫ САМОРЕГУЛЯЦИИ И СНЯТИЯ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО НАПРЯЖЕНИЯ У ДЕТЕЙИсточник: https://psy-practice.com/publications/vzroslye-i-deti/metody-samoregulyatsii-i-snyatiya-psikhoemotsionalnogo-napryazheniya-u-detey/ При копировании материалов, ссылка на источник обязательна © psy-practice.com
МЕТОДЫ САМОРЕГУЛЯЦИИ И СНЯТИЯ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО НАПРЯЖЕНИЯ У ДЕТЕЙИсточник: https://psy-practice.com/publications/vzroslye-i-deti/metody-samoregulyatsii-i-snyatiya-psikhoemotsionalnogo-napryazheniya-u-detey/ При копировании материалов, ссылка на источник обязательна © psy-practice.com
МЕТОДЫ САМОРЕГУЛЯЦИИ И СНЯТИЯ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО НАПРЯЖЕНИЯ У ДЕТЕЙИсточник: https://psy-practice.com/publications/vzroslye-i-deti/metody-samoregulyatsii-i-snyatiya-psikhoemotsionalnogo-napryazheniya-u-detey/ При копировании материалов, ссылка на источник обязательна © psy-practice.com

вівторок, 18 листопада 2014 р.

Про позитив и негатив в школьной жизни и месте учителя в ней

Наша система школьного образования построена на наказании успеха. Нет-нет, я не оговорилась! Смотрите, что получается в наших школьных буднях. Кто в классе получает больше внимания педагогов? Об отличниках с примерным поведением мы, учителя, говорим на любом своем выступлении 20-30 секунд. А общаемся с отличниками лично — и того меньше — 3-5 секунд: «Молодец! Умница! Так держать!» Все! Это — вся порция нашего внимания отличникам. Хорошистам достается нашего внимания и индивидуальной вовлеченности в их дела и того меньше: «Хорошо, садись, четыре». Все, больше хорошистов мы не замечаем. Их как будто нет. Читайте статью целиком и высказывайте свое мнение >>>

Эта статья заставляет задуматься над многими вещами. После прочтения этого материала осознаешь, что мы действительно, говоря о воспитании успехом, о нем часто забываем. Как мало мы хвалим и нас хвалят. А ведь каждый человек желает почувствовать свою значимость: будь то учитель, родитель или ученик.  
Картинка с сайта http://chaechka.ru
back to top